КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДОШКІЛЬНИЙ
НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ЯСЛА – САДОК «СОНЕЧКО» КОМБІНОВАНОГО ТИПУ ГУЛЯЙПІЛЬСЬКОЇ
РАЙОННОЇ РАДИ
Досвід з
проблеми:
«Формування природничо-екологічної
компетентності дошкільників з вадами
мовлення засобами авторської казки»
Автор досвіду:
Вакулінська Олена Миколаївна, вихователь
Досвід узагальнено:
вихователем-методистом
Сержанською Людмилою
Володимирівною
м. Гуляйполе
2017 рік
«Казка – це ключик, за допомогою якого можна відкрити джерела думки й
слова… це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мови».
В.О. Сухомлинський
1.
Актуальність
проблеми
Стан навколишнього середовища, що нині
істотно визначає здоров'я людей, тривалість їх життя, саму можливість
стабільного існування, спонукає до дослідження та роздумів усіх небайдужих
людей. Проблеми природокористування постають сьогодні перед громадськими діячами,
письменниками, економістами, істориками, педагогами та ін. Стає зрозумілим, що
сфера природокористування повинна служити об'єктом пильної уваги кожної людини.
Лише за такої умови можна вивільнити раціональні, гуманістичні принципи, які
сприяють розв'язку екологічних проблем.
Важливо сьогодні, щоб дорослі та діти стали на шлях співпраці з
природою. Отож одним із провідних завдань дошкільного закладу є екологічне виховання підростаючого покоління. Екологічне
виховання здійснюється на всіх етапах життєдіяльності дитини, на кожному етапі
ставиться певна мета, завдання, добирається відповідна методика з огляду на
вікові особливості.
Сучасний
дошкільний навчальний заклад є першою сходинкою збагачення дітей знаннями про
природне і соціальне оточення, знайомство з загальною, цілісною картиною світу
та формування науково - обґрунтованого, морального й естетичного ставлення до
нього.
Сьогодні
головна вимога до природознавчої освіти в дитсадку визначена Базовим
компонентом дошкільної освіти – формування природничо-екологічної
компетентності дошкільнят, емоційно-ціннісного та відповідального екологічного
ставлення до природного довкілля.
Формування знань в екологічному вихованні – не самоціль. Вони – необхідна умова виховання
усвідомлено-дбайливого ставлення до природи, до людей, до матеріалів природного
походження, до предметів рукотворного світу. Усвідомлений характер ставлення виявляється в тому, що дитина, знаючи
про свої потреби, краще розуміє потреби інших живих істот, може практично
зберегти, підтримати або створити для них належні умови; може співчувати,
співпереживати тим, хто має в цьому потребу. Вона здатна відгукуватися на красиве і потворне в навколишньому світі, адекватно
оцінювати своє ставлення і ставлення оточуючих людей до соціального середовища.
Природничо-екологічна
компетентність дошкільника передбачає уявлення дитини про природне
довкілля як цілісний живий організм, у якому взаємодіють повітря, грунт,
рослини, тварини, люди в багатоманітності, єдності, русі, мінливості.
Система роботи з ознайомлення
дошкільників з природою передбачає
комплексну реалізацію всіх завдань екологічного виховання, починаючи з
дошкільного віку. Успіх цієї роботи значною мірою залежить від вдало дібраних
та ефективно використаних форм і методів.
Різні джерела інформації відкривають
дитині різні сторони явищ і об’єктів. Проте недостатньо лише знайомити
дошкільнят з різноманітними природними об’єктами і явищами, потрібно пробудити
в них любов до всього живого, відчуття єдності з природою.
Одним з сучасних інноваційних методів
екологічного виховання є використання
авторських казок природознавчого змісту.
В.О. Сухомлинський вважав, що «без
казки, без гри уяви дитина не може жити, без казки навколишній світ
перетворюється для неї на гарну, але все-таки намальовану на полотні картину;
казка примушує цю картину ожити».
Характерною рисою мислення
дошкільника О. Смирнова називає артифікалізм
- уявлення про те, що всі об’єкти і явища навколишнього світу виготовлені
самими людьми для своїх власних цілей, розглядання природних явищ як результату
свідомої діяльності людей. Оскільки в цьому світі все існує для нього або для
інших людей, то і сприйняття природи дошкільником відбувається крізь призму
прагматизму. Особливо часто це спостерігається у дітей, що мають порушення
мовлення. Наявність у дітей
загального недорозвитку мовлення впливає на гальмування мислительної
діяльності, зокрема таких операцій мислення, як аналіз, синтез, порівняння, класифікація, а також уяви як
психічного пізнавального процесу. Це ускладнює процес засвоєння необхідного
об’єму знань, умінню встановлювати елементарні причинно-наслідкові зв’язки.
Казка для таких
дітей є тим незмінним засобом, який, завдяки образності та впливу на почуття
дитини, розвиває уяву, забезпечує міцність засвоєння природознавчих уявлень,
спонукає до екологічно доцільної поведінки та діяльності.
Використання авторських казок у системі
екологічної роботи з дітьми з загальним недорозвитком мовлення водночас
максимально активізує як активне, так і пасивне мовлення дітей. Діти вчаться
розуміти образні висловлювання, алегорію, художні порівняння, відрізняти правду
від вигадки. Але саме вигадка як характерна особливість казки пробуджує у дітей
уяву.
Окрім цього, зміст пізнавальних казок
про природу розкриває дітям особливості виникнення, розвитку, росту об’єктів
природи, сприяє розумінню розвитку природи за своїми законами, незалежно від
людини, таким чином формується непрагматичне ставлення до природи. Таким чином,
завдяки природничій казці у дитини формуються не лише уявлення про об’єкти
природи, взаємозвязок між ними, але й позитивне емоційно-ціннісне ставлення до
природи, та розвивається мотивація до екологічно доцільної поведінки та
діяльності.
2.
Теоретичне
обґрунтування проблеми
Вивченням
даної проблеми займалися видатні педагоги минулого: О. Духнович, К. Ушинський,
В. Сухомлинський.
Видатний вітчизняний педагог В.О. Сухомлинський підкреслював важливу роль природи у
розумовому розвитку дитини, формуванні естетичного ставлення до довкілля,
виховання працелюбності.
Екологічне виховання за
В.О.Сухомлинським — це розгляд навчально- виховного процесу як складної
системи, при якій дитина без уваги не залишить жодної травинки, пташки, вчиться
робити не тільки висновки, а й аналізувати, встановлювати елементарні причинно-наслідкові
зв’язки.
Він наголошував, що «…екологічне виховання – це могутнє джерело енергії
думки, це поштовх, який може пробудити лінивого, сонного. Перед красою природи
дитина стає такою, якою повинна бути. Коли учень знаходиться з природою віч-на-віч
і перед ним відкривається світ дивних і цікавих речей, то треба дати волю
дитині, і тоді вчитель може краще спостерігати, як сприймає навколишній світ,
як вона бачить, як думає».
Працюючи з дітьми, В.О.Сухомлинський найважливішим принципом
екологічного виховання підростаючого покоління вважав пізнання та вивчення
природи рідного краю і активну практичну діяльність. Він створив у Павлиській
школі кімнату казок, куток краси, куток підводного царства, казкову гору. Діти
складали самі казки, оповідання, вірші пов’язані з природою.
Видатний педагог написав багато казок
про природу, які нині є безцінною педагогічною спадщиною.
Казку як засіб розвитку мовлення дітей
застосовували Л.Фесюкова, Ж.Кучеренко, Л.Бірюк, А.Богуш, Н.Гавриш та інші. Вони розглядали її
як засіб розвитку словника, зв’язного мовлення дітей, побудови діалогів.
Метод використання авторських казок
екологічного змісту детально обґрунтували кандидати педагогічних наук:
Т.Науменко – викладач ПВНЗ «Педагогічне училище» м. Севастополь та Л.Присяжнюк
– доцент кафедри дошкільної та початкової освіти Вінницького ДПУ ім. М.
Коцюбинського. Їх дослідження і лягли в основу даного досвіду.
У сучасних наукових дослідженнях
Г.Бєлєнької, Н.Горопахи, Т.Науменко, Н.Лисенко, С.Ніколаєвої, З. Плохій, Г.
Тарасенко розкрито роль казки у формуванні природничо-екологічної
компетентності дошкільників, висвітлено психолого-педагогічні особливості
використання казки в процесі ознайомлення дітей з природою, визначено та
доведено ефективність застосування казок в екологічному вихованні дошкільників,
представлено ефективні методи, прийоми та технології роботи з казками. Особливе
місце у цих працях відведено авторській казці
природознавчого змісту, або, як її ще називають, екологічній казці.
В її
основу покладено конкретні наукові факти, а форма подання інформації
залишається казковою, тому вона здатна оптимізувати процес екологічного
виховання дітей, надаючи йому почуттєвої спрямованості.
Екологічна казка забезпечує
формування реалістичних уявлень про окремі об’єкти чи явища природи, потреби
живих організмів, зв’язки та залежності у природі в їх багатоступеневій
ієрархічній послідовності та єдності, комплексно впливає на когнітивну,
почуттєву і діяльнісну сфери особистості дитини.
У такій казці науковий зміст органічно пов’язаний з художнім словом, що
сприяє, з одного боку, формуванню у дітей, що мають вади мовлення, ціннісного
ставлення до неї, а з іншого – збагаченню їхніх уявлень про довкілля,
формуванню вміння визначати закономірності природних явищ, поповненню активного
та пасивного словника, розвитку зв’язного мовлення.
Виокремимо деякі важливі аспекти методики роботи з авторською екологічною
казкою. Зосередимо увагу на дітях-логопатах старшого дошкільного віку, оскільки
вони цілком готові до адекватного сприймання таких казок: вони здатні
розмежовувати реальне і фантастичне. Це
є запорукою успішності формування у дітей природознавчих уявлень засобами
екологічної казки.
Зупинимося на принципах добору
казок екологічного змісту. Якщо для загального розвитку дітей придатні всі
казки, то з метою екологічного виховання
слід добирати лише ті, що найточніше передають особливості, звички, способи
адаптації до середовища існування живих істот, розкривають зв’язки й залежності
у природі. Адже саме такий казковий зміст допомагає дитині зрозуміти й
усвідомити цілісність природи, що є базисом для формування позитивного
емоційно-ціннісного ставлення до природи та екологодоцільної поведінки.
Насамперед, у процесі екологічного виховання старших дошкільників доцільно
використовувати авторські казки, що мають наукову
пізнавальну основу, відображають реальні зв’язки й залежності у природі.
Казки природознавчого змісту цікаві дошкільникам. У цих казках науковий зміст
органічно зв’язаний із художнім словом, що сприяє з одного боку формуванню у
дітей уміння бачити красу природи, почуття любові й ціннісного ставлення до
неї, а з іншого – збагаченню їхніх уявлень про довкілля, формуванню вміння
виділяти закономірності природних явищ. Авторські казки базуються на наукових
фактах, які передаються в доступній і цікавій формі, завдяки якій рослини і
тварини можуть розмовляти і міркувати, сумувати і радіти. У казці автор
зазвичай емоційно описує різні явища неживої природи й особливості життя
знайомих дітям тварин, комах, квітів і рослин.
Добираючи казки, дорослі мають насамперед виділити наукову природознавчу
основу кожної з них – реальну екологічну інформацію, на яку слід звернути увагу
дітей у процесі роботи над змістом. Це допоможе правильно формулювати запитання
за змістом казки, відповідаючи на які дитина матиме змогу поміркувати і
усвідомити, що в казці вигадка, фантазія, а що відповідає реальності.
3. Основна мета та ідея досвіду
Екологічне виховання є однією із стрижневих проблем формування
природознавчої компетентності дошкільнят зокрема та гармонійного розвитку
особистості в цілому.
Основна
мета даного досвіду полягає у доведенні важливого значення казок
природничого змісту, що мають наукову основу (пізнавальну інформацію), в
процесі екологічного виховання дітей-логопатів старшого дошкільного віку, зв’язку
між когнітивною та почуттєвою сферою особистості дитини, а також створенні адекватної вікові дітей
системи екологічного виховання з використанням авторських казок екологічного
змісту.
Основною ідеєю досвіду є формування у дітей початкової екологічної культури, становлення екологічного світогляду,
що передбачає створення передумов гуманної взаємодії з природним
довкіллям, розвитку мотивації до екологічно доцільної поведінки.
4. Умови, етапи
створення досвіду
Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад
ясла-садок «Сонечко» комбінованого типу
Гуляйпільської районної ради у своєму складі має 9 груп:
-
6 груп загального розвитку (2 групи
раннього віку, 4 групи дошкільного віку);
-
2 групи для дітей з порушеннями мови;
-
1 групу інклюзивну з короткотривалим
режимом перебування.
Територія
дошкільного закладу має зелені насадження, які відображають майже всю
рослинність Гуляйполя, «домашній зоосад» з тваринами: декоративним кроликом,
кошенятами, морськими свинками, хом’яками, ділянку лікарських трав. Кожна група має квітник, город.
Досвід
роботи створювався на базі логопедичної групи №2 з 2011 року і був продовженням
досвіду роботи з проблеми: «Активізація пізнавальної діяльності старших
дошкільників у процесі ознайомлення з природою та екологічного виховання»,
створеному у 2007 та доповненому у 2012 році.
Створення досвіду роботи з проблеми: «Формування
природничо-екологічної компетентності старших дошкільників засобами авторської
казки» проходило у декілька етапів:
І етап
(контрольно-діагностичний) – проведення діагностичних досліджень щодо
екологічної компетентності старших дошкільників (вересень 2012 р.).
ІІ етап
(ознайомлювально-аналітичний) – жовтень
– листопад 2012 року – ознайомлення з психолого-педагогічною та методичною
літературою, її вивчення та аналіз; відбір методів та прийомів, що найбільш
зацікавили та відповідають ситуації;
ІІІ етап
(діяльнісний) – листопад 2012 р. – травень 2014 р. – створення та апробація
методичного забезпечення для реалізації досвіду (створення бібліотеки казок
екологічного змісту, розробка занять, спостережень, екскурсій, театралізованих
ігор з використанням авторських казок екологічного змісту; впровадження
напрацювань у роботі з дітьми)
ІV етап
(коригувальний) – червень 2014 – травень 2015 р. – коригування системи роботи, проведення
педагогічної діагностики.
5. Технологія досвіду
Творчо опрацювавши дослідження з
проблеми екологічного виховання дошкільнят та застосування авторських казок
природничого змісту(письменників різних народів, але у перекладі українською
мовою) в системі екологічного виховання, переконавшись в актуальності проблеми
на сучасному етапі, ми прийшли до висновку про те, що для роботи у своєму
дошкільному закладі необхідно створити власну систему екологічного виховання,
яка б враховувала об’єктивні та суб’єктивні фактори:
-
стан розвивального середовища
дошкільного закладу та групи;
-
рівень сформованості екологічних уявлень
та навичок природо- доцільної поведінки дітей логопедичної групи;
-
зацікавленість дітей та батьків.
Ми спробували застосувати авторську
казку в різних видах дитячої діяльності, застосувавши словесні, наочні, ігрові
методи та використавши ІКТ (мультфільми за мотивами казок про природу):
-
дидактичні ігри за змістом казки;
-
читання казки після спостереження;
-
гра-психогімнастика за змістом казки;
-
театралізована гра за її змістом;
-
використання казки під час трудової
діяльності в природі, під час спілкування;
-
переказування казки;
-
використання екологічної казки як
елемент творчого розповідання (початок або кінець казки);
-
фантастичне аналізування казки;
-
читання казки як відповідь на запитання
дитини;
-
зображувальна діяльність за змістом
казки.
В процесі
роботи ми виявили, що формування природничо-екологічної компетентності
дошкільників засобами авторської казки природничого змісту доцільно планувати в
такій послідовності:
- закріплення
знань дітей про об’єкти та явища природи, формування емоційного ставлення до
природи;
- формування
уявлень про зв’язки й залежності у природі, розвиток емоційно-ціннісного
ставлення до природи;
- формування
уявлення про цілісність природних систем і людину як частину природи, розвиток
позитивного емоційно-ціннісного ставлення, мотивація екологічно доцільної
поведінки та діяльності.
Паралельно до завдань пізнавального
розвитку ми вирішували завдання мовленнєвого розвитку:
- збагачення лексичного запасу художніми
висловлюваннями, епітетами, порівняннями, алегоріями;
-
- розвиток зв’язного мовлення;
-
- вдосконалення граматичної будови мовлення.
-
Під
час підбору казки необхідно врахувати наступне: тематика казок повинна
відповідати сезону, їх читання має поєднуватися зі сприйманням об’єктів чи
явищ, про які в ній йдеться, безпосередньо чи опосередковано (через малюнок,
картину, фото, відео тощо). Чуттєве сприймання об’єкта сприяє формуванню
цілісного уявлення про нього та його властивості.
Ефект сприймання казок підсилюють такі
прийоми: читання в особах; розігрування за допомогою лялькового, тіньового,
пальчикових театрів; ілюстративний, музичний супровід; малювання за сюжетом
казки.
Екологічна казка – жанр літературної
творчості, тому ми проводили роботу по її сприйманню в декілька етапів:
1.
Підготовка до сприймання казки.
2.
Забезпечення розуміння її змісту
(словникова робота).
3.
Розповідання (читання) казки
вихователем.
4.
Бесіда за змістом казки, з’ясування її
головної думки, ідеї (моралі), робота з вдосконалення складових мовленнєвого
розвитку дітей (лексики, граматичної будови, зв’язного мовлення, звуковимови).
5.
Організація творчої
(художньо-мовленнєвої) діяльності дітей за змістом казки.
6. Результативність досвіду
Результативність
досвіду була відстежена за допомогою педагогічної діагностики, яка була
проведена у логопедичній групі №2 у
вересні 2014 р. та травні 2015 р.
Критерії
сформованості природничо-екологічної компетентності старших дошкільників
розроблені на основі вимог Базового компоненту дошкільної освіти (освітня лінія
«Дитина у природному довкіллі») і охоплює такі розділи:
-
природа планети Земля;
-
явища природи;
-
рослини, гриби;
-
тварини;
-
життєдіяльність людини у природному
довкіллі;
-
Всесвіт;
-
природничо-екологічна компетенція.
Докладніше
розглянемо розділ природничо-екологічної компетенції:
-
усвідомлення значення природного
середовища для людини;
-
виокремлення позитивного та негативного
впливу людської діяльності на стан
природи;
-
довільне регулювання власної поведінки у
природі;
-
знання про залежність власного здоров’я
від стану природи;
-
виявлення інтересу до природоохоронних
дій;
-
знання правил доцільного
природокористування;
-
прикладання домірних зусиль зі
збереження природи.
На основі вимог Базового компоненту дошкільної
освіти щодо природничо-екологічної компетентності дітей старшого дошкільного
віку нами були розроблені критерії природничої
компетенції:
сформованість знань про
- живу
природу (рослинний, тваринний світ);
-
неживу природу (вода, повітря, грунти,
корисні копалини);
-
сезонні зміни в неживій та живій
природі;
-
природу Космосу;
-
елементарні географічні уявлення;
- наявність
інтересу до природних об’єктів;
- сформованість елементарних навичок
експериментально-дослідницької
роботи.
Критерії екологічної
компетенції:
- сформованість знань про значення природи для людини;
-
позитивний та негативний вплив на
природу діяльності людини;
-
залежність стану здоров’я людини від
стану природного оточення;
-
правила доцільної поведінки в природі;
-
необхідність природоохоронної діяльності
людини;
- наявність
інтересу до природоохоронної діяльності;
- довільна
регуляція власної поведінки в природі;
- сформованість
домірних віку навичок трудової діяльності,
спрямованих на збереження природи.
Критерії мовленнєвої компетенції:
-
збалансованість словника з освітньої
лінії «Дитина у природному
довкіллі»;
-
засвоєння граматичних категорій;
-
вживання різних за складністю типів
речень;
-
діалогічна компетенція;
-
монологічна компетенція.
Діагностика здійснювалась в процесі спостережень за поведінкою дітей на
прогулянках під час ігрової, трудової діяльності, в процесі занять,
експериментально-дослідницької роботи, бесід з дітьми на природничо-екологічну
тематику.
Після впровадження авторських казок
природничого змісту в систему роботи з дітьми
у природничій, екологічній та мовленнєвій компетенціях дітей відбулися
зміни.
Природнича
компетенція мала такі показники:
з 16
дітей групи:
Вересень 2014 рік Травень 2015 рік
високий рівень –
0 дітей 0% високий рівень –
3 дітей 19%
достатній
рівень – 6 дітей 38% достатній
рівень – 8 дітей 50%
середній
рівень – 10 дітей 62% середній рівень – 5 дітей 31%
низький
рівень – 0 дітей 0% низький рівень – 0 дітей 0%.
Екологічна компетенція мала
такі показники:
Вересень 2014 рік Травень 2015
рік
високий рівень –
0 дітей 0% високий рівень –
2 дітей 13%
достатній
рівень – 64 дітей 25% достатній
рівень – 8 дітей 50%
середній
рівень – 8 дітей 50% середній рівень – 6 дітей 37%
низький
рівень – 0 дітей 0% низький рівень – 0 дітей 0%.
Мовленнєва
компетенція мала такі показники:
Вересень 2014 рік Травень 2015 рік
високий рівень –
0 дітей 0% високий рівень –
2 дітей 13%
достатній
рівень – 4 дітей 24% достатній
рівень – 8 дітей 50%
середній
рівень – 6 дітей 38% середній рівень – 4 дітей 24%
низький
рівень – 6 дітей 38%
низький рівень – 0 дітей 0%.
На основі даної діагностики можна
зробити висновок, що застосування
авторських казок природничого змісту в систему роботи з старшими
дошкільнятами логопедичної групи №2 є ефективною як для екологічного
виховання, так і для мовленнєвого розвитку (див. діаграми).
Діагностика сформованості природничої,
екологічної та мовленнєвої компетенцій дітей логопедичної групи №2 в процесі
застосування казок екологічного змісту впродовж навчального року:
Вересень, 2014 рік
Травень, 2015 рік
7. Практична
значущість досвіду
Даний досвід роботи підтверджує, що природа лежить в основі
дитячого мислення, почуттів та творчості.
Сприймаючи
художні твори, а саме авторську казку природничого змісту, дошкільники
проймаються ставленням письменників до природи, вчаться
бачити в ній незвичайне, цінувати красиве,
глибше відчувати настрій у природі. Окрім того, така казка , маючи
наукову основу дозволяє формувати реалістичні уявлення про окремі обєкти та
явища природи, потреби живих організмів, звязки та залежності у природі,
забезпечує формування основ екологічної культури дітей дошкільного віку і водночас стимулює мовленнєвий розвиток дітей-логопатів.
Практична значущість досвіду полягає у розробці та впровадженні методики
використання авторських казок
природознавчого змісту у навчально-виховний процес дошкільних навчальних закладів з метою
екологічного виховання та мовленнєвого
розвитку дітей-логопатів.
Викладена
у досвіді система роботи відповідає вимогам Базового компоненту дошкільної
освіти, чинним програмам, розрахована на роботу з дітьми з загальним недорозвиненням
мовлення старшого дошкільного віку, відкриває можливості для її подальшого
творчого доповнення педагогами, що будуть працювати з нею.
Комментариев нет:
Отправить комментарий